Санітарна техніка (сантехніка) - термін для позначення ряду технічних засобів, що відносяться до каналізації, опалення, вентиляції приміщень, водно-, тепло-і газопостачання. Як випливає з назви, сантехніка призначена для забезпечення дотримання встановлених санітарним законодавством санітарних норм у будівлях. Стандарти для санітарної техніки встановлені ГОСТ.
Традиційно під сантехнікою маються на увазі вироби, призначені для вбиралень та ванних кімнат. Сюди відносяться не тільки безпосередньо ванни, раковини, умивальники, мийки та унітази, але і джакузі, душові кабіни, змішувачі та біде.
Історія сантехніки починається з давніх шумерів, до такого висновку допомогла прийти знахідка різьбленого трону-стульчака цариці Шуба. Цей предмет датується 2600 роком до н.е. і свідчить про те, що стародавні шумери вже намагалися зробити процес більш зручним, у той час як у Європі думка про вдосконалення цієї частини свого життя з'явилася значно пізніше. Археологи також виявили, що в XX столітті до н.е. на острові Крит вже була розвинена сантехніка.
Як спеціально відхоже місце унітаз вперше зустрічається в будинках елліністичного періоду. Жителі Китаю також наблизилися у своєму побуті до предметів, що нагадує сучасний унітаз. Вже в 100 році до н.е. вони змивали відходи водою. Європейці ж довгий час використовували замість унітазів спеціальні посудини або ж, що частіше, справляли потребу на вулиці. Існують свідчення, що в Середні століття нашої ери в Європі французькі придворні мали звичай мочитися на фіранки, що змушувало закривати апартаменти на реконструкцію. В якості вбиралень використовувалися кущі або просто-напросто вулиці, що представляють собою суцільну каналізацію, відходи їжі і людського організму скидалися з балконів і з вікон прямо на вулиці. Така ситуація зберігалася навіть у XVIII столітті у Версалі. Безпосередньо унітаз у звичному його вигляді веде своє існування з Англії початку XX століття, коли Томас Кроппер, слюсар, винайшов унітаз, який став прабатьком для всіх нинішніх конструкцій. Назвою ж йому стало назва іспанської компанії Unitas, що означає «об'єднання» або «союз». Масове виробництво унітазів почалося в 1909 році.
Історія ж ванн як предмету для обмивання дещо простіша, з моменту їхньої появи у V-VI століттях до н.е. у стародавніх греків вони не сильно видозмінилися. На той момент ванни були висічені з цілого шматка мармуру, також вони могли бути відлиті з міді або, в окремих випадках, срібла. Прийняття ванни на той момент носило не гігієнічний характер, а скоріше церемоніальний, так як служило для релаксації і допомагало привести дух в рівновагу і гармонію.